ruda — «Дикий захід». Трагедія. Ранок нового ...

ruda 01.01.2013 18:06 curiosity~

«Дикий захід». Трагедія.
Ранок нового року. Купка мудил сидить за столом і грає в карти. Стіл вкритий тонким шаром олів’є, де-не-де прикрашений залишками роздертих мандаринів. Мудила сидять опухші, їх червоні очі ледь рухаються, руки дрижать. Один з мудил страшним хрипким голосом: «Ну шо? Іщщо партію?». Інші мудила вже раді би померти, або хоча б поспати, але перспектива надерти дупу шерифу вабить гірше за жіночі принади, тому хтось не менш хрипко відповідає «Ага». Перший мудила тусує колоду, пальці його не слухаються, карти вислизають та падають на стіл, де миттєво тонуть у шарі олів’є. Нарешті першому мудилі вдається роздати карти, він з остінніх сил намагається розгледіти, яка роль йому дісталась, та свідомість вже майже його залишила. «Джонні», — каже він до сусіднього мудили, — «Джонні, хто шеріф?». Мудила на ім’я Джонні насилу обертається до першого мудили і відповідає: «Який я тобі нахуй Джонні? Я Сюзі Лафайєт, горда шлюха, а будешь залупляться, отримаєш кулю в лоба, ніяка бочка не врятує». Перший мудила злякано ховається за свої карти.
Бандити, двоє страшних мужланів з наколками у найбільш неочікуваних місцях, оточили шерифа і вже готові пристрілити його як останню собаку, коли їх відволікає голосний тупіт. То кобила шерифа. Шериф вихоплюється на свого мустанга, і пиздує нахуй в прерію, весело помахуючи дупою свого коняки. Бандити-короткостволи розчаровано дивляться вслід шерифу. Раптово до них підходить Сюзі, шлюха-ренегат. Вона грайливо дивиться на бандитів і каже: «Мальчікі, а я вам поїбаться принесла». З цими словами вона вручає одному із бандитів пакунок. Пакунок страшно сичить. Це динаміт. Він підпалений і готовий йобнути. Бандити спантеличено дивляться на динаміт, один з них каже «От жопой чую, щас бахнєт». Перший бандит тягне карту. То пикова трійка…
БА-БАХ!
Це звук, з яким голова одного з мудил падає на стіл, більш непідтримувана нічим. Інші мудили розчаровано дивляться на бездиханне тіло їх товариша, один з мудил каже «Ну шо, граєм без нього».

…Зимове сонце висвітлює страшну картину: за кухонним столом напівсидять тіла мудил, шо дуже любили вестерни. У кожного в зубах кольт сорок п’ятого калібру. Світає.
Завіса.